Вступ

Гемангіоми складають понад 50% серед всіх пухлин дитячого віку. Кавернозні, комбіновані, змішані гемангіоми та гемангіоми великих розмірів складають майже 30% від всіх гемангіом. Найбільш частою локалізацією є верхні та нижні кінцівки. Для поширених гемангіом притаманні: бурхливий ріст пухлини, клінічна злоякісність течії, що характеризується різним рівнем деструкції оточуючих тканин, виразковуванням і артеріальною кровотечею. Особливо швидкий ріст ангіом спостерігається в перші шість місяців життя дитини. Загальноприйнятими методами лікування поширених гемангіом будь-якої локалізації є їх етапне хірургічне висічення з пластичним заміщенням де-фектів тканин, лазерне склерозування, емболізація, етапна кріодеструкція, променева та гормональна терапія. В клініці Мейо еластична компресія використовується при ураженні кінцівок.

Матеріали і методи

Проведено аналіз результатів лікування п'ятьох пацієнтів з поширеними змішаними (простими та кавернозними) гемангіомами, що циркулярно займали декілька сегментів кінцівок. Вік хворих, на період початку компресійної терапії складав 6,5±1,5 місяця. Дві дитини чоловічої статі, з розповсюдженням процесу на передпліччі та кисті; троє — жіночої статі з локалізацією в ділянці плеча, передпліччя, кисті, а також на гомілці та стопі.
При народженні у всіх дітей, в зазначених ділянках кінцівок відмічались циркулярно локалізовані гемангіоми яскраво—рожевого кольору з гладкою поверхнею. У дітей віком 1—2 міс. гемангіоми набували малинового кольору, відзначалося значне підвищення локальної температура шкіри над пухлиною, спостерігався активний ріст гемангіом, підсилення васкулярізацїї. Внаслідок свербіжу спостерігались ерозії. До початку компресійної терапії гемангіоми стали набувати багрово—вишневий колір та "горбистий" характер з розширеними венами, об'єм м'яких тканин уражених сегментів збільшився у порівнянні з контрлатеральною кінцівкою, функція — обмежена.

Результати та їх обговорення.

Методика компресійної терапії гемангіом полягала в індивідуальному виготовленні еластичного трикотажу (гольф, рукав з підтримкою на плече та передпліччя, рукавичка, рукавичка з високим манжетом на передпліччя) з початковим створенням тиску на тканину гемангіоми в межах від 28—32 до 40—45 мм. рт. ст. на см2 на заключних фазах лікування, що відповідає 2—3 класу компресії при лікуванні післяопікових рубців та хронічної лімфо—венозної недостатності. Носіння не менш 23 год. на добу. Базовий догляд за ураженою шкірою включав в себе гігієнічні ванни з емульсією "Ойлатум", обробку шкіри над гемангіомами ліполосьоном Ексіпіал (у складі хлор- гексідін) або креми Ойлатум чи Фізіогель. Проводився обов'язковий огляд пацієнта один раз на місяць для оцінювання ефективності терапії, ступеня компресії, посадки виробів на сегментах кінцівок. В період компресійної терапії протягом 12—18 міс. разом зі зворотнім розвитком гемангіом поступово відновлювались властивості шкіри (текстура, еластичність, колір, міцність шкіри), значно зменшувався свербіж. Був усунений лімфо—венозний застій. Діти добре сприймали компресійну терапію. Відмічалось зручність користування та добрий естетичний ефект.

Висновок

Методика компресійної терапії гемангіом хворих дітей у ранньому віці з поширеними складними гемангіомами сприяв досягненню регресу гемангіом уражених сегментів кінцівок. Враховуючи складну природу гемангіоми, неможливість етіопатоге- нетично спрямованого лікування у пацієнтів в ранньому дитячому віці доцільно проводити постійну компресію еластичним трикотажем при умові динамічного спостереження у дитячого хірурга і ангіохірурга один раз на місяць.